Меланома. Загальні відомості, чинники ризику. (Частина 1)

В зв’язку з тим, що нині збільшилася онкологічна захворюваність, пропоную серію статей, адаптованих для пацієнтів, про одну з найнебезпечніших шкірних пухлин – меланому, з якою ми стикаємося також і в офтальмології. Якщо подивитися на данні смертності від онкозахворювань, то меланома буде другою в статистичному списку смертності від онкологічних захворювань в Україні. Незважаючи на це, у нашій державі останнім часом недостатньо приділяють уваги розповсюдженню серед населення освітньо-профілактичної інформації про вищезазначене захворювання.

У світі існує «День меланоми» заснований в 1999 році в Бельгії, коли пацієнти з підозрою на онкогенну родимку можуть безкоштовно пройти обстеження, щоб довідатися, чи може вона перетворитися на злоякісне утворення шкіри. З 2009 року Україна приєдналася до Європейської програми «Євромеланома». Основна мета програми – зниження смертності від захворювання. В рамках програми існує центральна база даних, до якої мають доступ всі країни, які об’єдналися для боротьби з цим захворюванням. В рамках програми «Євромеланома» реалізуються такі ініціативи:

•  Освітні передачі про хворобу та її профілактику в мас-медіа.
• Проведення «Дня меланоми», щорічних безкоштовних обстежень пацієнтів за єдиним Європейським протоколом.
• Обмін інформацією між лікарями різних країн.
• Підготовка кваліфікованих спеціалістів.

Оскільки з меланомою ми зустрічаємось і в офтальмології, маю надію, що інформація про це небезпечне та підступне захворювання може бути корисна і моїм пацієнтам.

У серії статей, яку я створюю спираючись на методичні розробки для лікарів, адаптовані для більшого розуміння пацієнтами, буде висвітлено проблему виявлення на ранніх етапах та профілактику захворювання.

Меланома шкіри - це злоякісна пухлина, що виникає з меланоцитів і відноситься до високо злоякісних пухлин. Пігментні і пігментовані утворення, під маскою яких може ховатися меланома, зустрічаються у 90% населення. Проблема раннього виявлення меланоми останнім часом набуває особливого значення. У більшості країн світу залишається стійка тенденція до збільшення захворюваності населення меланомою шкіри.

 Діагностика меланоми шкіри на ранній стадії спричиняє істотний вплив на результати спеціалізованого лікування. Ранні форми меланоми можуть бути вилікувані хірургічним методом. Ідеться про видалення пухлини, товщина якої не перевищує 1мм, забезпечує виживання протягом наступних 5 років близько 90% пацієнтів. У пацієнтів без виявлених віддалених метастазів при товщині пухлини більше 3,5 мм первинне хірургічне лікування дає можливість забезпечити безрецидивне виживання упродовж наступних 5 років 48-50% хворих. При прогресі метастазуючої меланоми медіана виживання складає лише 5-9 місяців.

Досвід онкологів країн, де існують і професійно застосовуються інтенсивні програми ранньої діагностики меланоми шкіри, вказує на наявність значних резервів підвищення ефективності лікування меланоми при виявленні ранніх стадій пухлини. Такі програми передбачають ряд діагностично-профілактичних заходів, а саме: самостійне обстеження і ретельне регулярне медичне спостереження за особами з підвищеним ризиком захворювання. Навчання пацієнтів самостійному огляду і виявленню підозрілих уражень шкіри з точки зору можливого виникнення злоякісних новоутворень з подальшим зверненням по спеціалізовану допомогу призводить до зниження захворюваності і смертності від меланоми.

Сьогодні лікарі-онкологи рекомендують проводити кваліфікований огляд шкірних покривів 1 раз на 3 роки у осіб у віці 20-40 років і щорічно у віці старше 40 років. Американська академія дерматології рекомендує щорічний лікарський огляд усієї поверхні шкіри, який слід доповнити щомісячним самостійним оглядом.

 Чинники ризику захворювання

Чинники ризику підвищують вірогідність виникнення злоякісного новоутворення. Проте наявність одного чинника або навіть сукупності декількох чинників ще не означає, що у людини таке захворювання з’явиться.

1. Невуси (родимки)

Відносяться до доброякісних змін шкіри. Вони зазвичай відсутні при народженні, але починають з'являтися у дітей і підлітків. Деякі види невусів можуть призводити до розвитку злоякісного новоутворення.
 

- Диспластичні невуси (атипові родимки, що підвищують ризик розвитку меланоми) схожі на звичайні родимки, проте можуть нагадувати меланому. Вони можуть розташовуватися на незахищених від сонця місцях, а також на закритих ділянках тіла. Як правило, ці невуси більше звичайних родимок. Диспластичні невуси можуть бути множинними, і також бути сімейним захворюванням. У разі виявлення у обстежуваної особи однієї або більшої кількості диспластичних невусів, а також наявності в сімейному анамнезі двох і більше близьких родичів, що хворіли на меланому, ризик розвитку меланоми для обстежуваного підвищується на 50%. Ризик виникнення меланоми в осіб із диспластичним невусом упродовж усього життя складає 6-10% залежно від віку, сімейного анамнезу, кількості диспластичних невусів та інших чинників.

- Недиспластичні невуси і

- Невроджені невуси. Дуже рідко перетворюються на меланому. Однак у людей із множинними родимками і родимками великого розміру ризик розвитку меланоми підвищений. Визначити істинну частоту виникнення меланоми шкіри з невусів, які вже існують, досить складно. Очевидно, це можливо тільки у разі ранньої діагностики меланоми шкіри, при ретельному гістологічному дослідженні видаленої пухлини, а також на підставі детально зібраного анамнезу у пацієнтів. Невуси, поза сумнівом, слід розглядати як нестабільну популяцію клітин, яка поки що іще не вийшла з-під контролю імунної системи організму. Нині можна вважати визначеним, що частота малігнізації (переродження) невусів знаходиться в прямій залежності від їх розміру по площині. Ризик виникнення меланоми шкіри підвищується у осіб із множинними маленькими пігментними невусами. Чинником ризику виникнення меланоми також є велике число невусів на шкірі і наявність экзофітних (тих, які виступають над рівнем шкіри) невусів. Факт розвитку меланоми шкіри з невусів загальновизнаний та науково обґрунтований. Проте клінічні і морфологічні спостереження не дозволяють стверджувати, що невуси є джерелом виникнення абсолютно усіх меланом шкіри.

2 Біла шкіра, веснянки і світле волосся

У білих людей з рудим або світлим волоссям, білою шкірою, на якій є веснянки і яка швидко обгорає на сонці, ризик розвитку меланоми особливо підвищений. Меланома найчастіше розвивається на тулубі у білих чоловіків і на нижніх кінцівках у білих жінок. Проте пухлина може виникати у людей з будь-яким типом шкіри і в інших ділянках тіла. Ризик розвитку меланоми є нижчим у людей із темнішою шкірою. У той же час, навіть у людини з темною шкірою меланома може виникнути на долонях, підошвах і під нігтями. Іноді меланома розвивається в місцях, не покритих шкірою, - в оці, порожнині рота, піхві, товстій кишці й інших внутрішніх органах.

3 Сімейний анамнез

Ризик виникнення меланоми підвищений, якщо один із близьких родичів (мати, батько, брат, сестра, дитина) страждали меланомою. Залежно від числа хворих родичів, ризик може бути підвищений до 8 разів у порівнянні з людьми без наявності сімейного анамнезу. У 10% хворих із меланомою виявлено сімейний анамнез цього захворювання. У 20-40% сімей із високою частотою меланоми діагностовано мутацію гена, відповідального за розвиток меланоми.

4 Імуносупресія (стан, при якому пригнічений імунітет організму). 

Пацієнти, що отримували лікарські препарати, пригнічуючи імунну систему (наприклад, при трансплантації органів), мають підвищений ризик розвитку меланоми. 

5 Надмірна дія ультрафіолетового випромінювання і засмаги 

Основним джерелом ультрафіолетового випромінювання є сонячне світло. Ультрафіолетові лампи і кабіни для засмаги відносяться до інших джерел. Особи, які отримують надмірну дію світла з цих джерел, мають підвищений ризик раку шкіри, включаючи меланому. Величина ультрафіолетової дії залежить від інтенсивності світла, часу дії, а також використання захисного одягу й екрану. Якщо у людини були важкі опіки з пухирями, особливо в дитячому або підлітковому віці, то ризик виникнення меланоми у неї підвищений. Короткочасні дії високих доз ультрафіолету небезпечніші для розвитку меланоми, аніж повторні дії низьких доз ультрафіолету, навіть якщо загальна доза ультрафіолетового випромінювання буде такою ж самою.

6 Вік

Майже половина усіх меланом виявляється в осіб старше 50 років. Проте меланома може виникнути і в молодшому віці (20-30 років). Насправді, меланома є однією з найбільш частих пухлин у осіб молодше 30 років. Меланома у осіб з обтяженим сімейним анамнезом може розвиватися в молодшому віці.

7 Пігментна ксеродерма

Пігментна ксеродерма є рідкісним спадковим захворюванням, що виникає в результаті дефекту ферменту, який відновлює пошкоджену ДНК. Захворювання обумовлене підвищеною чутливістю шкіри до сонячного світла та ультрафіолетових променів. У осіб, що страждають пігментною ксеродермою, є високий ризик розвитку меланоми або інших злоякісних пухлин шкіри (базально-клітинний, пласко-клітинний рак шкіри). У людей із пігментною ксеродермою порушена здатність відновлювати ушкодження ДНК, спричинене сонячними променями, і внаслідок цього у них можуть розвиватися пухлини на відкритих ділянках шкіри, підданих сонячній дії.

8 Наявність в анамнезі меланоми 

У пацієнта, що лікується від меланоми, є підвищений ризик виникнення нового злоякісного захворювання – рецидиву меланоми. Такі пацієнти повинні бути на диспансерному обліку та не порушувати умови диспансеризації, своєчасно обстежуватись у лікаря й обов’язково дотримуватися профілактичних заходів.

У наступній статті буде освітлено проблематику діагностичних заходів. Я розповім, як самостійно, в домашніх умовах, освоїти найпростіші методики огляду родимок у профілактичних цілях, та які їх зміни можуть насторожувати і бути поштовхом для відвідин дерматолога.

Серія матеріалів заснована на методичних розробках світових онкологів.